Микола Миколайович Бенардос

    Микола Миколайович Бенардос народився 8 липня 1842 року в Херсонській губернії, в сім'ї з багатими військовими традиціями. Вже в дитинстві майбутній винахідник виявляв величезний інтерес до різних ремесел, чому дуже сприяв той факт, що в його батька було кілька невеликих майстерень. Його улюбленими заняттями були слюсарну і ковальську справу.
    У 1862 році за наполяганням батька Микола вступив на медичний факультет Київського університету. Його перший винахід — зубна пломба — припадає на студентські роки. Пломба була зі срібла. Першим пацієнтом Бенардоса був денщик, якого він позбавив від зубного болю за допомогою срібної пломби.
    Чотири роки опісля він перевівся до Петровської землеробської і лісову академію в Москві по відділу сільськогосподарських наук. За час навчання він винайшов і випробував безліч пристосувань. Після трирічного навчання, Бенардос залишає академію, і весь свій час присвячує винахідництва, живучи в родовому маєтку.
    Практично всі свої кошти Бенардос пускав або на технічне забезпечення своїх досліджень, або на пристрій життя навколишніх селян. Він надавав широку медичну допомогу жителям довколишніх сіл, організував аптеку, де безкоштовно видавав ліки.
    Найважливішим винаходом, що принесли йому світову славу, став розроблений ним в 1882 році спосіб електродугового зварювання. Спосіб Бенардоса крім зварювання годився і для електричної різання металів.
    Йому належить один з перших проектів ГЕС змінного струму на річці Неві (1892). У тому ж році на 4-й Електричної виставці в Петербурзі Бенардосу була присуджена вища нагорода Російського технічного товариства — золота медаль за успішне застосування дуги в винайденої їм електричне зварювання. У 1899 році він був удостоєний звання почесного інженера-електрика.
    З 1899 p. M. Бенардос жив і працював в Україні в м. Фастові, що поблизу Києва.
    7 грудня 1899 р. він отримав звання почесного інженера-електрика від Петербурзького електротехнічного інституту. На початку XX ст. винахідник під час дослідів отруївся свинцем і сильно захворів, що змусило його переїхати до Москви. В 1902 р. в Москві він брав участь в роботі Другого Всеросійського електротехнічного з'їзду, де був обраний почесним головою з'їзду, а також отримав довічну пенсію від Ради РТТ за величезні заслуги в науці і техніці.
    Цей видатний винахідник другої половини XIX ст. впродовж свого життя виконав близько 200 оригінальних проектів у галузі електротехніки і електротехнології транспорту та сільського господарства.
    Влітку 1902 p. M. Бенардос повернувся до Фастова, де і прожив останні свої роки. Помер Микола Миколайович Бенардос 8 вересня 1905 р. у віці 63 років.

Відео: Микола Бенардос

Блез Паскаль

   Сьогодні, 391 рік тому, народився   французький фізик, математик, філософ і письменник Блез Паскаль.

   Блез Паскал - один із засновників математичного аналізу, теорії імовірності та проективної геометрії, творець перших зразків лічильної техніки, автор основного закону гідростатики.

     Відомий також відкриттям формули біноміальних коефіцієнтів, винаходом гідравлічного пресу й шприца та іншими відкриттями. Автор знаменитих «Думок» та «Листів до провінціала», які стали класикою французької літератури.

Паскаль народився 19 червня 1623 року в місті Клермон-Ферран в родині голови податкового управління Етьєна Паскаля і Антуанетти Бегон, дочки сенешаля Оверні. У Паскалів було троє дітей — Блез і дві його сестри: молодша — Жаклін і старша — Жильберта. Мати померла, коли Блезу було 3 роки. У 1631 році сім'я переїхала до Парижа.

   Блез ріс обдарованою дитиною. Його батько Етьєн самостійно займався освітою хлопчика; Етьєн сам непогано розбирався в математиці — дружив з Мерсенном і Дезаргом, відкрив і досліджував невідому раніше алгебраїчну криву, що відтоді отримала назву «равлик Паскаля», входив до комісії з визначення довготи, створеної Рішельє. 

    У 1634 році (Блезу було 11 років), хтось за обіднім столом зачепив ножем фаянсову таріль. Вона зазвучала. Хлопчик звернув увагу, що варто було торкнутися до тарелі пальцем, як звук зник. Щоб знайти цьому пояснення, Паскаль провів серію дослідів, результати яких пізніше виклав у «Трактаті про звуки».

У 19 років молодий Паскаль був одержимий ідеєю створення лічильної машини, щоб полегшити батькові стомлюючий процес підрахунків. Протягом 10 років Блез створив близько 50 модифікацій такий лічильної машини. Незважаючи на те, що вона так і не принесла йому доходів, принцип пов'язаних коліс, який впровадив Паскаль, став класикою для всіх арифмометрів на 300 років.

У 1647 році Паскаль винайшов гідравлічний прес. У цьому ж році він затвердив основний закон гідростатики, яким підтвердив здогади про існування атмосферного тиску, раніше висловлені Торрічеллі.

   На честь Паскаля названі:

• кратер на Місяці;
• одиниця вимірювання тиску системи СІ (Паскаль);
• мова програмування Паскаль;
• один з двох університетів у Клермон-Феррані;
• щорічна французька наукова премія;
• астероїд 4500 Паскаль.

                                            Пам'ятник Паскалю на вежі Сен-Жак в Парижі

Відео: Блез Паскаль

18 жовтня 1931року помер Томас Алва Едісон

     Секрет генія - це робота, наполегливість і здоровий глузд.
            Томас Алва Едісон


      Томас Алва Едісон (11 лютого 1847 Мілан, Огайо — †18 жовтня 1931) — всесвітньо відомий американський винахідник і підприємець.
      Томас Едісон (до 83 років мав 1093 патенти у США і біля трьох тисяч у різних країнах світу) зробив неоціненний внесок у розвиток науки і техніки. З його іменем пов'язаний розвиток фотографії, електричних систем, кінематографа, телеграфу, телефону та ін. Багатьом відомо, що Томас Едісон запатентував електричну лампочку, але існує дуже багато цікавих фактів про Едісона, не настільки широко відомих публіці.
      Більшість своїх винаходів зробив у лабораторії у Менло-Парк, Нью-Джерсі, в 1876—1887, включаючи створення лампи розжарювання в 1879.
      Все, що винайшов Томас Едісон, мало практичну спрямованість, він прагнув створювати тільки те, що користується попитом. Перший створений ним прилад, телеграфний автовідповідач, був вкрай необхідний самому Томасу, адже в той час він працював на телеграфі і завдяки своїй кмітливості отримав можливість спати ночами.

Відео: Томас Едісон (Біографія)

Джеймс Уатт

      Джеймс Уатт народився 19 січня 1736 року в Шотландії, в Грінок поблизу Глазго. Батько відправив його до Лондона, щоб Джеймс навчився слюсарній справі. За один рік він освоїв програму, розраховану на 7 років, і, повернувшись на батьківщину, став працювати механіком в університеті Глазго.
      Познайомившись з фізиками Дж. Блеком і Дж. Робінсоном, Уатт брав участь у проведених ними експерименти щодо визначення теплоти пароутворення. У той час було дуже популярно створювати парові машини, серед яких на той час існували «вогнева машина» француза Д. Папена, паровий водопідйомник Т. Севери, пароатмосферной машини Т. Ньюкомена.
      Уатт приступає до вдосконалення парової машини. Джеймс Уатт вперше зумів добитися того, щоб пара не охолоджувався всередині циліндра, в іншому випадку утворювався конденсат, і ефективність машини падала. У машині Уатта застосовувалося надлишковий тиск пари, це покращувало економічність і знижувало габарити установки (ця особливість була запатентована в 1768 році).

      Роботи інженера зацікавили фабриканта Метью Болтона, який володів металообробним заводом в містечку Сохо поблизу Бірмінгема, і він укладає з Уаттом угоду про партнерство. У 1782 році Уатт створює першу парову машину подвійної дії.
      Болтону належала ідея вимірювати потужність двигуна в кінських силах, а по імені Уатта була названа одиниця потужності — Ват. Фірма «Болтон і Уатт» до кінця століття була монополістом в Англії з виробництва парових машин. Парова машина Уатта відіграла велику роль в промисловому перевороті і переході до машинного виробництва.
      Крім того, Уатту належать і інші винаходи і відкриття: ртутний манометр, водомірне скло в котлах, копіювальні чорнило, індикатор тиску.
Помер Джеймс Уатт 19 серпня 1819 року в Хітфілд поблизу Бірмінгема (Англія).

Відео: Джеймс Уатт и паровая машина.

Блез Паскаль

      Блез Паскаль народився 19 червня 1623 в місті Клермон-Ферран (Франція). З ранніх років утворенням Блеза займався його батько Етьєн. Вперше Блез здивував свого батька, коли, будучи ще зовсім хлопчиком, самостійно довів 32-ю теорему Евкліда про суму кутів в трикутнику, причому, абсолютно не знаючи навіть назви геометричних фігур.
      У 19 років молодий Паскаль був одержимий ідеєю створення лічильної машини, щоб полегшити батькові стомлюючий процес підрахунків. Протягом 10 років Блез створив близько 50 модифікацій такий лічильної машини. Незважаючи на те, що вона так і не принесла йому доходів, принцип пов'язаних коліс, який впровадив Паскаль, став класикою для всіх арифмометрів на 300 років.
      У 1647 році Паскаль винайшов гідравлічний прес. У цьому ж році він затвердив основний закон гідростатики, яким підтвердив здогади про існування атмосферного тиску, раніше висловлені Торрічеллі.
      Пристрасть до азартних ігор призвела до того, що Блез Паскаль почав закладати основи теорії ймовірностей, свою працю він збирався назвати «Математика випадку». Але 24 листопада 1654 Паскаль, за його словами, пережив містичне осяяння згори, після якого перестав займатися наукою, присвятивши всього себе літературі. Він направляє своє перо на захист «вічних цінностей», здійснює паломництво по паризьким церквам (він обійшов їх всі).
      Його здоров'я, слабке з самого дитинства, різко погіршується до 1662 року. Блез Паскаль помер 19 серпня 1662 року в хворобливих муках.
      Після смерті Блеза друзі знайшли цілі пачки записок, перев'язаних мотузкою, які були ними розшифровані і видані книгою під назвою «Думки». В основному вони присвячені взаєминам Бога і людини, а також апологетиці християнства. «Думки» увійшли в класику французької літератури, а Паскаль став єдиним у новій історії великим літератором і великим математиком та фізиком одночасно.
      На честь видатного вченого були названі одиниця вимірювання тиску, мова програмування і кратер на Місяці.


Відео: Блез Паскаль
     

Іван Петрович Кулібін

     У Росії ім'я «Кулібін» стало прозивним. Так називають майстрів-самоучок, що досягли великих успіхів у своєму ремеслі. Кулібіних, з більшою або меншою часткою іронії, називають любителів щось самостійно переробити або поліпшити в машинах і механізмах. Слово може набувати і негативний відтінок, коли мова йде про прагнення вітчизняних фахівців щось поміняти в існуючій перевіреної зарубіжної технології — тоді говорять «не підпускати Кулібіних».
     Іван Петрович Кулібін народився (10) 21 квітня 1735 в селі поєднувати Нижегородського повіту, в родині торговця. Будучи юнаком, Іван вивчив слюсарних, токарних і годинникову справу.

     У 1767 році він зробив годинник, в корпусі яких був механізм годинного бою, музичний апарат з декількома мелодіями і маленький автоматичний театр з рухомими фігурами.
     Протягом 30 років, починаючи з 1769 року, Кулібін був завідувачем механічної майстерні в Академії наук Петербурга, де очолював процеси виробництва різних верстатів і приладів для навігаційних, астрономічних і фізичних цілей.
     У 1772 році він виготовив і провів випробування моделі 300-метрового одноарочного мосту, призначеного для установки на Неві. Кулібіним був винайдений ліхтар-прожектор, який мав відбивач з дрібних дзеркал, водоход для пересування проти течії, екіпаж з педальним приводом і багато іншого.

     Невтомний новатор, в домашньому побуті і звичках Кулібін був консервативний. Він ніколи не курив тютюн і не грав у карти. Писав вірші. Любив звані вечори, хоча на них тільки балагурив і жартував, так як був абсолютним непитущим. При дворі, серед розшитих мундирів західного крою, Кулібін в довгополому каптані, високих чоботях і з густою бородою здавався представником іншого світу. Але на балах він з невичерпним дотепністю відповідав на глузування, розташовуючи до себе добродушною балакучістю і природженим гідністю в зовнішності.
     За своє життя Іван Кулібін тричі одружувався, причому втретє у віці 70 років, і третя дружина народила йому трьох дочок. Він мав від трьох дружин 12 дітей.
      11 серпня 1818 року великий механік Іван Петрович Кулібін помер в Нижньому Новгороді.


Відео: Великий Кулибин / Russian inventor Kulibin


Відео: Иван Петрович Кулибин
     

Борис Васильович Курчатов

     Борис Курчатов - радянський вчений-радіохімік, брат Ігоря Курчатова. Борис Курчатов народився в нинішній Челябінській області 3 серпня 1905 року. Його батько був місцевим землеміром, а мати — шкільною вчителькою. У 1921 році він почав навчання в Таврійському університеті, на хімічному факультеті. Після двох років навчання Борис Курчатов перевівся з Сімферополя до Казані.
     У 1927 році випускник університету Борис Курчатов почав працювати в Ленінградському фізико-технічному інституті, а в травні 1943 року його перевели до Московської лабораторії № 2. Там Курчатов пропрацював все своє життя.
     У 1938 році Курчатов став кандидатом фізико-математичних наук. Він активно зайнявся питаннями штучної радіоактивності. Крім того, Борис Курчатов багатьма вважається засновником радянської радіохімії. Важливою для вченого була і радіоекологія.
     Борис Курчатов опублікував 150 наукових робіт. Помер великий учений 13 квітня 1972 року у Москві.
     Відео: Випробування першої радянської атомної бомби (1949)

Хендрік Лоренц

       160 років тому, 18 липня 1853 року в Арнеме (Нідерланди) народився Хендрік Антон Лоренц. Він створив класичну електронну теорію, за допомогою якої пояснив багато електричних та оптичних явищ, в тому числі ефект Зеемана. Розробив електродинаміку рухомих середовищ. Вивів перетворення, названі його іменем. Г. Лоренц близько підійшов до створення теорії відносності. Лауреат нобелівської премії з фізики (1902, спільно з П. Зеєманом)
       Гендрік Лоренц був почесним доктором Паризького й Кембріджського університетів, членом Лондонського королівського й Німецького фізичного товариств. Він користувався величезною повагою і любов'ю, як у себе на батьківщині, так і скрізь, де його знали.
       У 1927 році, Гендрік Лоренц писав дочці, що сподівається «завершити ще кілька наукових справ», але тут же додав: «Втім, те, що є — теж добре: за плечима у мене — велика і чудова життя». Вчений зберігав інтелектуальну активність до самої смерті. Помер він 4 лютого 1928 р. у віці 75 років у Гарлемі.

Відео: Хендрік Лоренц

Роберт Гук

 18 липня 1635 року народився Роберт Гук - один із самих різнобічно обдарованих людей свого часу, учений і винахідник.
 Навчався в Вестмінстерської школі, де успішно вивчав мови, математику, фізику. Після закінчення школи у 1653 році він вступив до Оксфордського університету, де виявив блискучі здібності до фізики та хімії. Згодом він став асистентом Р. Бойля.

Побудував повітряний насос, сконструював дзеркальний телескоп, прилад для вимірювання сили вітру, машину для ділення кола, морський барометр і т.д.
Гук був також талановитим архітектором.За його проектами було побудовано декілька будівель, головним чином в Лондоні.
Гук - професор Лондонського університету. Був обраний членом Лондонського королівського товариства та виконував функції секретаря Лондонського Королівського товариства.
3 березня 1703 Роберт Гук помер у своїй квартирі у Лондоні.

Відео: Роберт Гук

Пам'ятні дати : 8 липня 2013 року

       У цей день народилися:

       Фердинанд Цеппелін - 8 липня 1838 року в Констанці (Баден).
       Фердинанд Цеппелін - граф, генерал, німецький піонер дирижаблів жорсткої системи. Організатор виробництва і серійного випуску дирижаблів жорсткої конструкції, що мали жорсткий дюралевий каркас, обтягнутий тканиною, а підйомна сила створювалась окремими балонами з воднем, розташованими всередині каркасу. Дирижаблі такого типу часто називають «цепелінами».

       Бенардос Микола Миколайович -8 липня 1842 року у с. Бенардосівка Херсонської губернії.
       Бенардос Микола Миколайович -український винахідник, творець дугового електрозварювання (1882). Жив у Костромській губернії, від 1884 року Бенардос провадив велику винахідницьку роботу в Петербурзі. У 1889 році вчена рада Петербурзького електротехнічного інституту присвоїла Бенардосу почесне звання інженера-електрика. У 1892 році Російське технічне товариство нагородило Миколу Бенардоса медаллю. 1898 року Микола Бенардос повернувся в Україну і поселився у місті Фастові на Київщині, де й жив до самої смерті.

       Петро Леонідович Капіца - 8 липня 1894 року у Кронштадті.Родина Капиць (по матері) з українських волинських дворян Стебницьких. Батько П.Капиці полковник Л.Капиця — поляк, виходець з Волині.
       Петро Леонідович Капіца — фізик, лауреат Нобелівської премії (1978). Один із засновників фізики низьких температур і фізики сильних магнітних полів, академік АН СРСР. Організатор і перший директор (1933-46, з 1955) Інституту фізичних проблем. За виступи проти створення радянської атомної бомби в 1945 році П.Капіца був усунутий з поста директора Інституту фізичних проблем і 8 років перебував під домашнім арештом. Серед відзнак П.Капіци, зокрема, медаль Резерфорда від Англійського Фізичного товариства. Вчений був членом 25 наукових товариств у Росії, Швеції, Індії, Польщі, Німеччині, Америці, Голландії.
       На честь вченого названо астероїд 3437 Капіца.

       Ігор Євгенович Тамм - 8 липня 1895 року у Владивостоці
      Ігор Євгенович Тамм (8 липня 1895, Владивосток — 12 квітня 1971, Москва) — фізик-теоретик, начальник сектора конструкторського бюро № 11 (Арзамас-16), академік Академії наук СРСР, доктор фізико-математичних наук, Герой Соціалістичної Праці.
      Лауреат двох Сталінських премій СРСР (1946, 1953). Нагороджений чотирма орденами Леніна (1953, 1954, 1956, 1965), орденом Трудового Червоного Прапора (1945), медалями.
      У 1958 році Тамму була присуджена Нобелівська премія з фізики за дослідження теорії випромінювання Черенкова—Вавилова.

Відео: Дирижабль


Відео: EXперименты. Дирижабль


Відео: Петро Капіца


Відео:Ігор Тамм


Відео: Музей Бенардоса

Християн Гюйгенс

       8 липня 1695 року помер Християн Гюйгенс — нідерландський фізик, механік, математик і астроном, винахідник маятникового годинника з анкерним механізмом, автор хвильової теорії світла, праць з оптики і теорії імовірності, відкривач кільця Сатурна і його супутника.
       Християн Гюйгенс народився в Гаазі 14 квітня 1629 року. Здобув освіту в університетах Лейдена і Бреди. У 1665-1681 роках жив у Парижі, з 1681 року — в Гаазі.
       Свою наукову діяльність Гюйгенс почав з розробки класичних проблем математики: теорем про квадратуру гіперболи, еліпса та кола, про величину кола. Він уточнив також значення числа «пі». У 1657 році була закінчена перша велика робота з теорії ймовірності «Про розрахунки при азартних іграх».
       Гюйгенс став відомим завдяки створенню маятникових годинників (1658 р.). Він винайшов пусковий механізм, завдяки якому годинник працював без зупинки. З цього часу він зацікавився проблемами механіки. У 1673 році він видав велику наукову працю «Хитний годинник, або про рух маятника».
       Займаючись оптикою, Гюйгенс удосконалив об'єктив лінзового телескопа, винайшов окуляр, названий його ім'ям («окуляр Гюйгенса»)та прилад для вимірювання малих кутів — мікрометр.
       Сконструювавши 24-футовий телескоп, Гюйгенс відкрив кільце Сатурна і його супутник Титан, розрахував період обертання супутника навколо Сатурна. Також він виявив полярні шапки на Марсі і смуги на Юпітері.
       У 1680 році Гюйгенс почав роботу над так званою «планетною машиною», яка моделювала рух небесних тіл.
       Помер Гюйгенс в рідному місті 8 липня 1695 року.

       На честь великого вченого було названо зонд "Гюйгенс ", який разом з космічним апаратом "Кассіні" був запущений 15 жовтня 1997 року. 25 грудня 2004 р. зонд Гюйгенс відокремився від головного апарату, а 14 січня 2005 року досяг Титана і здійснив успішний спуск в атмосферу супутника. Місія зонда триватиме до 2017 року.

Відео: Християн Гюйгенс