Джон Дальтон

    170 років тому, 27 червня 1844 року помер Джон Дальтон (*6 вересня 1766 — †27 червня 1844) — англійський хімік і фізик, відомий теорією корпускулярної будови матерії та дослідженнями кольорової сліпоти (дальтонізму).
    Половину свого життя Дальтон навіть не підозрював, що з його зором щось не так. Він займався оптикою і хімією, але виявив свій дефект завдяки захопленню ботанікою.
     Свою неспроможність відрізнити блакитну квітку від рожевої він пояснював плутаниною в класифікації квітів, а не вадами свого зору. Він відзначив, що квітка, яка вдень при світлі сонця була небесно-блакитною (точніше, того кольору, що він вважав за небесно-блакитний), при світлі свічки виглядала темно-червоною. Він звернувся до колег, але ніхто такого дивного перетворення не бачив, за винятком його рідного брата. Так Дальтон здогадався, що з його зором щось не так і що проблема ця успадкована.
    «Незвичайні випадки кольоросприйняття», де він пояснював вузькість сприйняття кольору деяких людей знебварвленням рідкої речовини ока. Описавши цю хворобу на власному прикладі, Дальтон звернув на неї увагу людей, які до того моменту не усвідомлювали, що потерпають від неї. Незважаючи на те, що пояснення Дальтона поставили під сумнів ще за його життя, ретельність досліджень ним власної хвороби була настільки безпрецедентною, що термін «дальтонізм» міцно закріпився за цією недугою.
    У 1995 році були проведені дослідження ока Джона Дальтона, що збереглося, під час яких з'ясувалося, що він страждав на рідкісну форму дальтонізму — дейтеранопією. В цьому випадку око не вловлює світла хвиль середніх довжин (у поширенішому варіанті хвороби дейтераномалії око просто спотворює зображення через неправильний колір пігменту відповідної ділянки сітківки). Окрім фіолетового і блакитного кольорів він міг нормально розпізнавати тільки жовтий і так писав про це: Та частина картини, яку інші називають червоною, мені здається тінню або просто погано освіченою. Оранжевий, зелений і жовтий здаються відтінками одного кольору, від інтенсивного до блідо-жовтого.
    Після цієї роботи Дальтон написав десяток нових, присвячених найрізноманітнішим темам: кольору неба, причинам виникнення джерел прісної води, віддзеркаленню і заломленню світла, а також дієприкметникам в англійській мові.

Джон Дальтон

    27 липня 1844 року в Манчестері помер Джон Дальтон — англійський фізик, хімік, який вперше описав захворювання дальтонізм.
   Джон Дальтон народився 6 вересня 1766 року в Іглсфілде (Камберленд, Великобританія). Освіту здобув самостійно. Він займався хімією і фізикою, а його спостереження за погодою, які він вів все життя, справили величезний вплив на метеорологію.
   Але знаменитий Дальтон більш всього за своє відкриття дальтонізму. Він першим звернув увагу на те, що деякі з його учнів плутають червоний і зелений кольори. У інших же спостерігалося нерозрізнення синього і жовтого. Дальтон і сам страждав від колірної сліпоти. Важаючи це спостереження важливим, він виступив з доповіддю в Манчестерському філософському і літературному товаристві.
   У кінці вісімнадцятого століття, коли Дальтон зробив це відкриття, він не мав ні можливості з'ясувати причину цього розладу, ні сфери застосування своєму відкриттю — вона з'явиться лише з розвитком транспорту і колірної сигналізації. Зате люди, які не розрізняли кольори, перестали відчувати себе самотніми.
   Більшу частину свого життя Дальтон присвятив спостереженням за погодою. У своїй першій книзі «Метеорологічні спостереження та етюди» велика увага приділялася проблемі утворення хмар, розподілу опадів, залежність погоди від тиску повітря.

   Через метеорологічні дослідження Дальтон прийшов до вивчення газів. Він зробив кілька важливих відкриттів: закон рівномірного розширення газів при нагріванні, закон кратних відношень, явище полімеризації (на прикладі етилену та бутилену).
   1824 року відомий хімік Джон Дальтон у співпраці з манчестерськими підприємцями та промисловцями заснував Механічний інститут (en:UMIST), щоб робітники могли вивчати основи наук.
   Через вивчення властивостей газів Дальтон прийшов до атомної, або як її тоді називали корпускулярної , теорії речовини. Його теорії, як і він сам, незабаром завоювали величезну популярність. Він був обраний членом-кореспондентом багатьох європейських академій.
   Дальтон продовжував працювати до самої смерті. Останній запис в своєму погодному щоденнику він зробив за кілька годин до своєї смерті.

Відео: Джон Дальтон
   

Контактна лінза-бінокль вирішить проблему поганого зору у людей похилого віку

      Вчені з Каліфорнійського університету (США) і Федеральної політехнічної школи Лозанни (Швейцарія) розробили першу в світі контактну лінзу із змінною фокусною відстанню.
      Лінза здатна працювати в двох режимах. У звичайному режимі вона пропускає світло через центральну зону, яке потрапляє на найбільш чутливу зону сітківки. У режимі "зумування" світло переломлюється на рефлекторах по периметру лінзи - і потрапляє на область на краях сітківки.
      Оскільки зона по краях сітківки володіє зниженою чутливістю, то навіть збільшення у 2,8 раз не дозволяє розглянути додаткові деталі об'єктів.
      Контактні лінзи створені, в першу чергу, для пацієнтів похилого віку, у яких знижується чутливість центральної зони сітківки (так звана "стареча короткозорість"), в той час як чутливість периферійної зони залишається на досить високому рівні, пояснюють автори винаходу.

Кожна людина повинна бачити Сонце

       Цікаво знати, що рогівка ока добре відновлюється — розрізи ній можна зашивати, і це не порушує зору. Внаслідок деяких хвороб або у деяких людей літнього віку вона мутніє. Так виникає більмо (полуда), до ока не потрапляє світло, і людина сліпне.

       Операцію пересаджування рогівки (1924) першим у світі запропонував видатний вітчизняний офтальмолог Володимир Петрович Філатов (1875–1956).

       Він працював в очній клініці при університеті в Одесі (1903–1936), а з 1936 року організував і очолив Одеський інститут очних хвороб, якому й присвоєно ім'я В. П. Філатова.

       «Каждый человек должен видеть солнце!» Ці слова стали девізом всього життя великого ученого. Володимир Філатов повертав зір бенадійним хворим.


Відео. Володимир Філатов

Око.Окуляри

    Любі учні!
    Перегляньте відео "Око. Дефекти Зору.Окуляри."
    Дайте відповіді на контрольні запитання:
1. Опишіть будову людського ока та призначення окремих його елементів.
2. Які характеристики має зображення, що виникає на сітківці ока?
3. Як змінюється діаметр зіниці в разі зменшення освітленості?
4. Чому людина з нормальним зором може однаково чітко бачити як далеко, так і близько розташовані предмети?
5. Чому дорівнює відстань найкращого зору для людини з нормальним зором?
б. Який дефект зору називається короткозорістю? Як його можна відкоригувати?
7. Який дефект зору називається далекозорістю? Як його можна відкоригувати?
8. Яку властивість зору називають інерцією зору?
   Відео: Око. Дефекти Зору.Окуляри.


   Ці вправи допоможуть вам підготуватися до самостійної роботи.
1. Чому кривизна кришталика ока риби більша, ніж у людини?
2. Оптична сила нормального ока змінюється від 58,6 до 70,6 дптр. Визначте, у скільки разів змінюється при цьому фокусна відстань ока.
3. На якій мінімальній відстані від ока слід розташувати дзеркальце, щоб побачити чітке зображення ока?
4. Оптична сила лінз бабусиних окулярів -2,5 дптр. Якою є фокусна відстань цих лінз? Який дефект зору має бабуся?
5. Чому, щоб краще бачити, короткозора людина мружить очі?
6. Чому навіть у чистій воді людина без маски погано бачить?
7. Хлопчик читає книжку, тримаючи її на відстані 20 см від очей. Визначте оптичну силу лінз, які необхідні хлопчику для читання на відстані найкращого зору (за умов нормального зору).

Цікава інформація

   Не всі люди бачать однаково. Більшість розрізняє у веселці сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Проте є люди, які бачать лише червоний, зелений, синій кольори, решта для них лише відтінки.
   Спеціалісти, які вивчали картини Рєпіна, вважають, що він розрізняв до 2000 тисяч відтінків, тоді як звичайні люди розрізняють не більше 200 відтінків.
    Зустрічаються люди – цілковиті дальтоніки. Весь світ вони бачать біло-сіро-чорним. Для тих, у кого є так званий червоно-зелений або синьо оранжевий дальтонізм – червоний та зелений або синій та оранжевий кольори зливаються в один: зелений чи оранжевий.