Око часто порівнюють із фотокамерою. У ньому є світлочутливий екран — сітківка, на якій за допомогою рогівки й кришталика виходить чітке зображення зовнішнього світу. Око здатне до ясного бачення рівновіддалених предметів. Ця його здатність називається акомодацією. Заломлююча сила рогівки залишається постійною. Тонке, точне фокусування йде за рахунок зміни кривизни кришталика. Цю функцію він виконує пасивно. Річ у тім, що кришталик знаходиться в капсулі, або сумці, яка через війчасту зв'язку прикріплена до війчастого м'яза. Коли м'яз розслаблений, зв'язка натягнута, вона тягне капсулу, що сплющує кришталик. При напрузі акомодації для розглядання близьких предметів, читання, писання війчастий м'яз скорочується, зв'язка, що натягає капсулу, розслаблюється, і кришталик завдяки своїй еластичності стає більш круглим, а його заломлююча сила збільшується.
З віком еластичність кришталика зменшується, він твердне і втрачає здатність змінювати свою кривизну при скороченні війчастого м'яза. Це заважає чітко бачити на близькій відстані. Стала далекозорість розвивається після 40 років. Виправляють її допомогою окулярів — двоопуклих лінз, які надягають при читанні.
Немає коментарів:
Дописати коментар