Історія дзеркала почалася вже з третього тисячоліття до нашої ери. Найдавніші металеві дзеркала майже завжди були круглої форми, а їх зворотний бік покривався візерунками. Для їх виготовлення застосовували бронзу і срібло.
   Перші скляні дзеркала були створені римлянами в 1 столітті нашої ери.
   Грецький філософ Сократ наказував юнакам частіше дивитися у дзеркало - щоб ті, хто мав гідну зовнішність, не спотворювали її вадами, а ті, хто потворний, дбали про те, щоб прикрасити себе добрими справами.
З початком середньовіччя скляні дзеркала повністю зникли: майже одночасно всі релігійні конфесії стали вважати, що через дзеркальне скло дивиться на світ сам диявол. Середньовічним модницям доводилося, як у давнину, користуватися відполірованим металом і спеціальними мисками з водою.
Японці вважають, що саме дзеркалу всі нації світу зобов'язані тим, що на землі щодня сходить сонце.
Дзеркало донині входить в обов'язковий набір подарунків для японської дівчинки, що досягла дев'яти років. Воно символізує чесність, прямоту, непорочність.
Скляні дзеркала у 13 столітті були увігнутими. Тодішня технологія виготовлення не знала способу покриття плоского скла. Лише через три століття майстри Венеції знайшли спосіб виготовлення плоских дзеркал. Вартість одного венеціанського дзеркала дорівнювала вартості невеликого морського судна.
У 1500 році у Франції звичайне плоске дзеркало розміром 120 на 80 сантиметрів коштувало в два з половиною рази дорожче, ніж картина Рафаеля.
На Русі майже до кінця XVII століття дзеркало вважалося заморським гріхом. Побожні люди його уникали. Церковний Собор 1666 року заборонив духовним особам тримати в своїх будинках дзеркала.
Немає коментарів:
Дописати коментар