Програма 2014

2014-2015 н.р.
2013-2014 н.р.
7 клас

(35 год, 1 год на тиждень, 3 год — резервний час)

Розділ 1. ПОЧИНАЄМО ВИВЧАТИ ФІЗИКУ ( 8 год )

   Фiзика як природнича наука. Фiзичнi тiла i фiзичнi явища. Механiчнi, тепловi, електричнi, магнiтнi та оптичнi явища. Методи дослiдження фiзичних явищ. Спостереження та експеримент. Вимiрювання та вимiрювальнi прилади. Фiзичнi величини та їх одиницi. Зв’язок фiзики з повсякденним життям, технiкою i виробничими технологiями. Творцi фiзичної науки. Внесок українських учених у розвиток фiзики.
   Навколишнiй свiт, у якому ми живемо. Мiкро-, макро- i мегасвiти. Простiр i час. Послiдовнiсть, тривалiсть i перiодичнiсть подiй. Одиницi часу. Вимiри простору. Довжина та одиницi довжини. Площа та одиницi площi. Об’єм та одиницi об’єму.
   Взаємодiя тiл. Земне тяжiння. Електризацiя тiл. Взаємодiя заряджених тiл. Взаємодiя магнiтiв. Сила — мiра взаємодiї. Енергiя.

Лабораторнi роботи
1. Фiзичний кабiнет та його обладнання. Правила безпеки у фiзичному кабiнетi.
2. Ознайомлення з вимiрювальними приладами. Визначення цiни подiлки шкали приладу.
3. Вимiрювання часу (метроном, секундомiр, годинник).
4. Вимiрювання лiнiйних розмiрiв тiл та площi поверхнi.
5. Вимiрювання об’єму твердих тiл, рiдин i газiв.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень:
називає iмена видатних вiтчизняних i зарубiжних фiзикiв, одиницi довжини, часу, площi поверхнi, об’єму, види енергiї; наводить приклади фiзичних явищ i процесiв, руху i взає- модiї, перетворення енергiї, застосування фiзичних знань у життi людини;
розрiзняє значення фiзичної величини та її одиницi;
формулює правила безпеки у фiзичному кабiнетi;
записує значення фiзичних величин, використовуючи приставки СІ (мiкро, мiлi, санти, деци, кiло, мега) для утворення кратних i частинних одиниць.
може обґрунтувати iсторичний характер розвитку фiзичного знання; характеризувати структурнi рiвнi фiзичного свiту (мiкро-. макро-, мегасвiт), основнi методи фiзичних дослiджень та етапи пiзнавальної дiяльностi у фiзичних дослiдженнях, рiзнi прояви взаємодiї тiл; пояснювати значення фiзики в життi людини, сфери застосування фiзичного знання, земне тяжiння; порiвнювати одиницi фiзичних величин, що мають приставки СІ;
здатний спостерiгати за рiзними фiзичними явищами i процесами; визначати цiну подiлки шкали вимiрювального приладу, об’єм куба i паралелепiпеда; вимiрювати довжину, площу поверхнi, об’єм, час; користуватися метрономом, секундомi¬ром, лiнiй¬кою, мензуркою;
дотримується правил безпеки у фiзичному кабiнетi

Розділ 2. БУДОВА РЕЧОВИНИ  ( 7 год )
Фізичне тіло і речовина. Маса тіла. Одиниці маси. Вимірювання маси тіл. Будова речовини. Атоми і молекули. Будова атома. Рух і взаємодія атомів і молекул. Залежність швидкості руху атомів і молекул від температури тіла. Дифузія. Агрегатні стани речовини. Фізичні влас¬тивості тіл у різних агрегатних станах. Густина речовини. Кристалічні та аморфні тіла. Залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури.

Лабораторні роботи
6. Вимірювання маси тіл.
7. Дослідження явища дифузії в рідинах і газах.
8. Визначення густини твердих тіл і рідин.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень:
називає агрегатнi стани речовини, одиницi маси тiла, густини речовини;
наводить приклади кристалiчних i аморфних тiл, прояву дифузiї в газах i рiдинах;
розрiзняє кристалiчнi й аморфнi тiла, атом i молекулу;
формулює основнi положення атомно-молекулярного вчення про будову речовини, означення густини речовини, записує її формулу; може описати особливостi руху атомiв i молекул речовини в рiзних агрегатних станах, залежнiсть лiнiйних розмiрiв твердих тiл вiд температури, ядерну модель атома;
обґрунтувати залежнiсть швидкостi руху атомiв i молекул вiд температури; характеризувати ознаки тiл у рiзних агрегатних станах, явище дифузiї, залежнiсть лiнiйних розмiрiв твердих тiл вiд температури;
пояснити атомно-молекулярну будову речовини в рiзних агрегатних станах, дослiднi факти, що пiдтверджують рух i взаємо- дiю мiкрочастинок речовини; порiвняти фiзичнi властивостi тiл у рiзних агрегатних станах;
спостерiгати явище дифузiї в газах i рiдинах; вимiрювати масу тiла, густину речовини;
користуватися терезами, робити висновки про залежнiсть плину явища дифузiї вiд температури;
дотримується правил зважування тiл на терезах;
може розв’язувати задачi, застосовуючи формулу густини, залежнiсть лiнiйних розмiрiв твердих тiл вiд температури.

Розділ 3. СВІТЛОВІ ЯВИЩА ( 15 год ) 
Оптичні явища в природі. Джерела і приймачі світла. Світловий промінь. Прямолінійне поширення світла. Сонячне і місячне затемнення.
Дисперсія світла. Спектральний склад світла. Кольори.
Відбивання світла. Закони відбивання. Плоске дзеркало.
Поширення світла в різних середовищах. Заломлення світла на межі двох середовищ. Лінзи. Оптична сила і фокусна відстань лінзи. Побудова зображень, що дає тонка лінза.
Фотометрія. Сила світла і освітленість.
Око. Вади зору. Окуляри. Оптичні прилади.

Лабораторні роботи
9. Утворення кольорової гами світла шляхом накладання променів різного кольору.
10. Вивчення законів відбивання світла за допомогою плоского дзеркала.
11. Визначення фокусної відстані та оптичної сили тонкої лінзи.
12. Складання найпростішого оптичного приладу.

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень:
називає основнi оптичнi явища природи, вади зору, одиницi оптичної сили лiнзи, сили свiтла, освiтленостi;
наводить приклади джерел i приймачiв свiтла, застосування лiнз та оптичних приладiв, врахування фотометрiї в життєдiяльностi людини;
розрiзняє падаючий, вiдбитий i заломлений промені, кут падiння, вiдбивання i заломлення свiтла, фокусну вiдстань i оптичну силу лiнзи;
формулює закони вiдбивання та заломлення свiтла, означення поняття свiтлового променя;
записує формули тонкої лiнзи, сили свiтла, освiтленостi;
може описати поширення свiтла в рiзних оптичних середовищах, хiд променiв при дзеркальному вiдбиваннi свiтла, класифiкувати види джерел свiтла, лiнзи на збиральнi i розсiювальнi; характеризувати кольорову гаму свiтла, око як оптичну систему, способи корекцiї короткозоростi та далекозоростi; пояснити утворення тiнi та пiвтiнi, причини сонячних i мiсячних затемнень, дисперсiю свiтла, призначення окулярiв, лiнз, оптичних приладiв (телескопiв, мiкроскопiв, проекцiйних апаратiв тощо);
здатний спостерiгати прямолiнiйне поширення свiтла в однорiдному середовищi, вiдбивання свiтла, заломлення свiтла на межi двох середовищ, дисперсiю свiтла, утворення кольорової гами свiтла шляхом накладання променiв рiзного кольору; ви¬мi¬рювати фокусну вiдстань та оптичну силу лiнзи; користуватися лупою, лiнзами; складати найпростiшi оптичнi прилади;
може розв’язувати задачi, застосовуючи формули лiнзи, сили свiтла, освiтленостi; будувати хiд промiнiв у плоскому дзеркалi; зображення, утворенi за допомогою лiнз.

ЕКСКУРСІЇ  ( 2 год )
Об’єктами екскурсій можуть бути:
1. Спостереження фізичних явищ довкілля. Фізичні характеристики природного середовища
2. Фізика і техніка
3. Фізика і екологічні проблеми рідного краю. Фізичні методи дослідження природного середовища.

РЕЗЕРВ ( 3 год )